Словник Української Мови
Буква
1. Фізичний процес інтенсивного пароутворення в рідині, що відбувається по всьому її об’єму при досягненні температури кипіння; стан киплячої рідини.
2. (переносне) Сильне хвилювання, бурхливе виявлення почуттів (гніву, невдоволення тощо); стан крайнього збудження.
Приклад 1:
Найголовніше в цьому, що обидва процеси — і кип’ятіння, і заморожування — не є незворотними: пару можна охолодити, лід розтопити, і наслідки критичного переходу розчиняться у первісній рідині. Набагато гіршими є критичні точки, після яких нічого повернути назад уже не вдається.
— Невідомий автор, “036 Izdrik Iurii Fleshka 2Gb”