киптар

1. Традиційний український верхній одяг з сукна, зазвичай довгий, з відкладним коміром, розшитим рукавом та шнурами для зав’язування; носили чоловіки, переважно в Західній Україні (Галичині, Буковині, Закарпатті).

2. Назва гірської вершини в Українських Карпатах (часто зустрічається в масиві Чорногора).

Приклади вживання

Приклад 1:
Врешті ляг на землю і скинув киптар. — Андрійку, та й ти, Іванку, йдіть тепер бийте, я ані кинуси.
— Зеров Микола, “Камена”

Частина мови: іменник (однина) |