Значення
-
Тюркомовний кочовий народ, що в X–XIII століттях населяв великі території Євразійського степу від Іртиша до Дунаю, відомий у західних джерелах також як половці, а в східних — як кипчаки; був одним з головних політичних суперників Київської Русі.
-
Об’єднання тюркських племен, яке утворило однойменний кочовий союз (Кипчацький степ, Дешт-і-Кипчак) та мало значний вплив на історію та етногенез багатьох народів Східної Європи, Кавказу та Середньої Азії.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кипчаки, р. кипчаків, д. кипчакам, з. кипчаків, о. кипчаками, м. кипчаках, к. кипчаки