кипарис

1. Вічнозелене хвойне дерево або чагарник родини кипарисових з пірамідальною або розлогистою кроною та дрібним лускатим листям, поширене переважно в помірних та субтропічних зонах Північної півкулі.

2. Міцна, ароматна та стійка до гниття деревина такого дерева, що використовується в столярстві, будівництві та для виготовлення церковного начиння.

Приклади вживання

Приклад 1:
Саме коло балкона стояв кипарис, а його обкутала гірляндами повзуча чайна рожа. Всі троє, задумані, мовчали, кожен думав про своє.
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |