Значення
-
Вічнозелене хвойне дерево або чагарник родини кипарисових з пірамідальною або розлогистою кроною та дрібним лускатим листям, поширене переважно в помірних та субтропічних зонах Північної півкулі.
-
Міцна, ароматна та стійка до гниття деревина такого дерева, що використовується в столярстві, будівництві та для виготовлення церковного начиння.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кипарис, р. кипариса, д. кипарисові, з. кипарис, о. кипарисом, м. кипарисі, к. кипарисе
Походження слова (Етимологія)
Слово «кипарис» походить з грецької мови, де воно, ймовірно, мало середземноморське або семітське походження (пор. давньоєврейське gōfer — дерево, з якого зроблено біблійний ковчег). У слов’янські мови воно потрапило через грецьку, а в західнослов’янські та словенську — через латину (лат. cypressus). Українське слово «кипарис» означає південне хвойне дерево, зазвичай з пірамідальною кроною.