Значення
-
Кинджал — холодна колюча або колючо-ріжуча зброя з коротким прямим або зігнутим дволезвим клинком, призначена для ближнього бою.
-
Кинджал — різновид національної кавказької зброї, що має характерну форму клинка та оздоблення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. кинджал, р. кинджала, д. кинджалові, з. кинджал, о. кинджалом, м. кинджалі, к. кинджале
Походження слова (Етимологія)
Слово «кинджал» позначає холодну зброю з коротким клинком. Його походження, ймовірно, пов’язане з тюркськими мовами, звідки воно потрапило в українську через посередництво інших мов. Існує також версія про зв’язок з праслов’янським коренем, що означає «різати». Точне походження досі є предметом дискусій мовознавців.