Кинджал — холодна колюча або колючо-ріжуча зброя з коротким прямим або зігнутим дволезвим клинком, призначена для ближнього бою.
Кинджал — різновид національної кавказької зброї, що має характерну форму клинка та оздоблення.
кинджал
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Попався Ретус Евріалу, Сей не зовсім іще заснув; Приїхавши од Турна з балу, Пальонки дома ковтонув І тілько-тілько забувався, Як Евріал к йому підкрався, І просто в рот кинджал уткнув, І проколов його, як квітку, Що баби колють на намітку, Тут Ретус душу ізригнув. Наш Евріал остервенився, Забув, що на часок зайшов; В намет к Мезапу був пустився, Там, може б, смерть собі найшов; Но повстрічався з другом Низом, З запальчивим, як сам, харцизом, Сей Евріала удержав.
— Самчук Улас, “Марія”
Приклад 2:
Зазирнули в шатро, аж отаман лежить i кинджал стримить йому в грудях, а в другому кутку панi вдродлива мертва: сама себе зарiзала, отамана заколовши. Поховали розбiйники обох тут у яру, а собi вибрали нового отамана.
— Невідомий автор, “186 Sieried Tiemnoyi Nochi Boris Dmitrovich Grinchienko”
Частина мови: іменник (однина) |