Словник Української Мови
Буква
1. (в ісламі) священна криниця в Мецці, розташована поряд з Каабою, вода якої вважається цілющою та благословенною; Зам-зам.
2. (істор.) назва однієї з найдавніших мечетей, побудованої в Києві у XVIII столітті на Подолі та зруйнованої у 1930-х роках; Київська соборна мечеть.
Приклад 1:
Латин, так дома спорядивши, Кругом все в хатах оглядав, Світелки, сіни обходивши, Собі убори добирав: Плащем з клейонки обвернувся, Циновим ґудзем застебнувся, На голову взяв капелюх; Набув на ноги кинді нові І рукавиці взяв шкапові, Надувсь, мов на огні лопух. Латин, як цар, в своїм наряді Ішов в кругу своїх вельмож, Которі всі були в параді, Надувшись всякий з них, як йорж, Царя на дзиґлик посадили, А сами мовчки одступили Від покутя аж до дверей.
— Самчук Улас, “Марія”