кидок

1. Різкий рух рукою або іншою частиною тіла для метання, штовхання чи перекидання чогось; сам акт такого метання.

2. У спорті (особливо в ігрових видах): технічний прийом передачі м’яча, шайби або подібного предмета партнеру або відправлення його у бік воріт, кошика тощо.

3. Переносно: раптова, швидка зміна позиції, стану або напрямку дії; різкий перехід до чогось нового.

4. Жаргонне: шахрайська дія, обман з метою заволодіння чужими грошима, майном ато довірою; розіграш афера.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |