квитуючий
[kʋɪtujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
(у ботаніці) такий, що квітне, перебуває у стадії цвітіння; покритий квітами.
-
(переносно) такий, що переживає період найбільшого розквіту, підйому, процвітання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квитуючий, р. квитуючого, д. квитуючому, з. квитуючого, о. квитуючим, м. квитуючім