1. Видавати тонкі, жалібні, тривожні звуки (про тварин, переважно про собак).
2. Плакати, скиглити, нявкати (переважно про дітей).
3. Перен. Скаржитися, нарікати, виражати невдоволення жалібним, настирливим тоном.
Словник Української Мови
Буква
1. Видавати тонкі, жалібні, тривожні звуки (про тварин, переважно про собак).
2. Плакати, скиглити, нявкати (переважно про дітей).
3. Перен. Скаржитися, нарікати, виражати невдоволення жалібним, настирливим тоном.
Приклад 1:
Та гай-гай… Хоч серце ніби й згоджується з тим, що каже розум, скоряється, але від того не перестає, задушене грубою силою, потихеньку квилити. Борюкався сам з собою, не знав, як бути.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”