1. Дія за значенням дієслова «квилити»; вираження болю, невдоволення або скарги за допомогою голосу, що нагадує плач або скигління.
2. Переносно: нудні, одноманітні скарги, бурчання або вираження незадоволення.
квиління
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Пташенятко мале у гніздечку пищить — На квиління його — зараз летить. Чи ж я марно стогну: «Батьку!
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 2:
Чи й ти Здобуваєш дар мови Лиш у пристрасті нашій, у снах, У розбурханій крови?» Та Єгова мовчав, лише чуть Лиховіснії звуки: То квиління гієни в яру, То знов шелест гадюки. XV Підіймалося сонце над степ, Мов багровеє коло, І промінням, мов стрілами, тьму Прошибало й кололо.
— Франко Іван, “Мойсей”
Частина мови: іменник (однина) |