квочка

1. Куриця, яка висиджує яйця або водять курчат; наседка.

2. Переносно: про жінку, яка надмірно опікується дітьми або кимось із родичів, постійно турбується про них.

Приклади вживання

Приклад 1:
Після зупинки на Санта Маркуоля місць у вапоретто зробилося трохи більше, однак згадувана руда голландська квочка так і не відходила від Респондентового тіла, ніби прилипла до нього. Забігаючи наперед, повідомлю, що так вона об нього й терлася до самого Ка’д’Оро.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Приклад 2:
Квочка з курчатами кублилась на грядках i, сколошкана, сердито квоктала та стовбурчила пiр’я. Жовтi курчата розкотились по грядках, мов горох.
— Самчук Улас, “Марія”

Приклад 3:
Уміст файла lichilki.txt, створеного у Блокноті: Ходила квочка коло кілочка. Водила діточок біля квіточок!
— Невідомий автор, “132 Trofimenko Og Prokop Iuv Shvaiko Ig Ta Inc Osnovi Programuva Tech”

Частина мови: іменник (однина) |