квітучий

1. Який має квіти, вкритий квітами; такий, що цвіте.

2. Переносно: який перебуває в стані розквіту, найвищого розвитку, піднесення; процвітаючий.

3. Переносно: який має свіжий, здоровий вигляд; повний сили, здоров’я.

Приклади вживання

Приклад 1:
Прокиньтеся і йдіть назавжди у вічно квітучий сад нашого з вами повелителя! По цих словах його наче заїло, як заїдає часом на грамофоні стару зношену платівку, і в приміщенні ще кілька хвилин відлунювало нескінченне «теля-ли», «теля-ли», «теля-ли»… Нарешті Мавропуле, на мармизі якого тяжко відбивався увесь перебіг лютого двобою, притлумив цей бунт і загнав нахабний голос кудись у недоступну глибінь.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”

Частина мови: прикметник () |