квітучий
[kʋitut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
Який має квіти, вкритий квітами; такий, що цвіте.
-
Переносно: який перебуває в стані розквіту, найвищого розвитку, піднесення; процвітаючий.
-
Переносно: який має свіжий, здоровий вигляд; повний сили, здоров’я.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квітучий, р. квітучого, д. квітучому, з. квітучого, о. квітучим, м. квітучім