квіття

[kʋittjɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Сукупність квіток на одній рослині або в певному місці; цвітіння, цвіт.

  2. Період, коли рослина квітне; фаза розвитку рослини, коли на ній розпускаються квітки.

  3. Уживається як символ краси, розквіту, найкращої пори чого-небудь (наприклад, життя, молодості).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квіття, р. квіття, д. квіттю, з. квіття, о. квіттям, м. квітті, к. квіття

Більше записів