квіття

1. Сукупність квіток на одній рослині або в певному місці; цвітіння, цвіт.

2. Період, коли рослина квітне; фаза розвитку рослини, коли на ній розпускаються квітки.

3. Уживається як символ краси, розквіту, найкращої пори чого-небудь (наприклад, життя, молодості).

Приклади:

Приклад 1:
У відповідь сп’янілим до нестями хором спалахує червоним співом квіття терен. Мов бризки піни з зір, ряба оркестра квітів, немов на лезо лезом, піснею за пісню на поклик відповіла, аж збудився вітер і вимотався з тиші, де йому затісно.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”