Словник Української Мови
Буква
1. Стосунковий прикметник до іменника «квітень»; властивий квітню, що відбувається або використовується у квітні.
2. У церковному ужитку: стосунковий прикметник до іменника «Квітна (Вербна) неділя»; пов’язаний з великоднім святом Входу Господнього в Єрусалим (наприклад, квітна неділя).
Приклад 1:
1931 Концерт Горлянки соловейків плещуть, мов гобої, у димі пахощів, в чаду лілейних куряв, аж спів змінився в запах, мов за ворожбою, розплився в квітний пил. Це тільки увертюра.
— Невідомий автор, “152 Zieliena Ievanghieliia Antonich Boghdan Ighor”