квіткар

[kʋitkɑr] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Власна назва: прізвище українського походження.

  2. Термін (заст., діал.): той, хто займається вирощуванням або продажем квітів; квітникар, квіткарник.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квіткар, р. квіткаря, д. квіткареві, з. квіткар, о. квіткарем, м. квіткареві, к. квіткаре

Більше записів