Значення
-
Найсуттєвіша частина чого-небудь, найважливіша суть, основа; концентрат, сутність.
-
У філософії (зокрема в давньогрецькій натурфілософії та алхімії) — п’ятий елемент (окрім води, землі, повітря та вогню), що розумівся як тончайша субстанція, основа світу, ефір.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квінтесенція, р. квінтесенції, д. квінтесенції, з. квінтесенцію, о. квінтесенцією, м. квінтесенції, к. квінтесенціє