Словник Української Мови
Буква
1. Найсуттєвіша частина чого-небудь, найважливіша суть, основа; концентрат, сутність.
2. У філософії (зокрема в давньогрецькій натурфілософії та алхімії) — п’ятий елемент (окрім води, землі, повітря та вогню), що розумівся як тончайша субстанція, основа світу, ефір.
Приклад 1:
З космологічного рівняння стану р = ωε, де р — тиск середовища, ε — густина енергії середовища , а ω — коефіцієнт пропорційності, за умови, що густина середовища вища за нуль , випливає, що для забезпечення прискореного розширення Всесвіту на роль темної енергії претендують три субстанції з такими коефіцієнтами пропорційності ω: ω = -1, це фізич ний ва куу м — сере довище з від’ємною гравітац ією, яке скрізь і за вжди має постійну густину енергії, незалежно від системи відліку;395 ω лежить у межах від -1 до -⅓, це квінтесенція — гіпотетичне середовище з від’ємною гравітацією меншою, ніж у вакууму, густина енергії якого спадає з часом,; ω менша за -1, це так звана, також гіпотетична, фантомна енергія, або просто фантом, — середовище з від’ємною гравітацією, густина енергії якого зростає з часом. Отже, природа темної енергії — це або вакуум, або квінтесенція, або фантомна енергія, і для кожної з цих субстанцій властивий від’ємний тиск, тобто антигравітація.
— Невідомий автор, “033 Golovko Mv Kriachko Ip Astronomiia Tech”