квінта

1. Музичний інтервал шириною в п’ять ступенів діатонічного звукоряду, що позначається цифрою 5.

2. П’ята ступінь діатонічного звукоряду від будь-якого тону.

3. У старовинній музичній термінології — назва п’ятої струни на деяких струнних інструментах (наприклад, лютні).

4. У фехтуванні — один з основних захистів (становищ клинка) від укола або удару.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |