1. Людина, яка схильна до постійного, нав’язливого та часто безпідставного оскарження дій чи рішень офіційних осіб або установ, а також до написання численних скарг і заяв, часто через перебільшене почуття власної образи чи прагнення до суперечки.
2. У психіатрії та психології — особа з розладом особистості, що проявляється в патологічній схильності до конфліктів, сутяжництва, впертості та переконаності у своїй постійній правоті, що призводить до систематичного оскарження будь-яких дій оточуючих.