1. У математиці, зокрема в теорії динамічних систем та теорії відображень — відображення, що має властивості, близькі до властивостей деякого стандартного відображення (наприклад, гіперболічного), але з певними відхиленнями чи особливостями, які не дозволяють віднести його до класичного випадку.
2. У фізиці та прикладних науках — модельне або спрощене відображення, що описує складну систему або процес лише в певному наближенні або в обмеженому діапазоні умов, часто з урахуванням квазіперіодичності чи інших специфічних припущень.