1. Умовна, спрощена або часткова система, що лише частково відповідає ознакам справжньої, цілісної системи; система, що функціонує або розглядається лише за певних умов або в певних аспектах.
2. У техніці, інформатиці та теорії систем: об’єкт або конструкція, що має деякі властивості та функції системи, але не є повноцінною самоорганізованою чи самодостатньою системою.
3. У соціальних та гуманітарних науках: сукупність елементів, зв’язків або правил, що імітує структуру справжньої соціальної, економічної чи політичної системи, але є неповною, нестабільною або тимчасовою.