Значення
-
У математиці, зокрема в диференціальній геометрії та симплектичній топології — властивість гладкого многовиду, який не є симплектичним, але володіє деякою замкнутою невиродженою диференціальною 2-формою, що може бути виродженою на підмножині нульової міри; структура, проміжна між симплектичною та контактною геометрією.
-
У фізиці — властивість фазового простору деяких динамічних систем, структура якого близька до симплектичної, але має певні особливості або обмеження, що унеможливлюють застосування стандартного симплектичного формалізму в повному обсязі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазісимплектичність, р. квазісимплектичності, д. квазісимплектичності, з. квазісимплектичність, о. квазісимплектичністю, м. квазісимплектичності, к. квазісимплектичносте