Значення
-
У фізиці та математиці — властивість об’єкта або системи, яка є наближеною, неповною або обмеженою симетрією, тобто симетрія, що порушується за певних умов або в певних межах.
-
У кристалографії — близька до ідеальної симетрія кристалічної структури, яка спостерігається на певному масштабі або в певних умовах, але не є точною на атомному рівні.
-
У біології — тип симетрії тіла, при якому його частини розташовані майже дзеркально, але з невеликими відхиленнями від точного симетричного плану.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазісиметрія, р. квазісиметрії, д. квазісиметрії, з. квазісиметрію, о. квазісиметрією, м. квазісиметрії, к. квазісиметріє