Значення
-
(у фізиці, механіці) Властивість процесу, який відбувається настільки повільно, що система в будь-який момент часу вважається перебуваючою у стані термодинамічної рівноваги; умовна статичність, що дозволяє розглядати динамічний процес як послідовність статичних станів.
-
(у техніці) Характеристика навантаження або впливу, що змінюється настільки повільно, що інерційними силами можна знехтувати, і система вважається такою, що послідовно проходить через стани рівноваги.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазістатичність, р. квазістатичності, д. квазістатичності, з. квазістатичність, о. квазістатичністю, м. квазістатичності, к. квазістатичносте