1. (у математиці, зокрема в теорії операторів) такий, що є близьким до самоспряженого оператора або може бути перетворений на нього за допомогою певного ізоморфізму; оператор, що володіє деякими, але не всіма властивостями самоспряженого оператора.
2. (у фізиці) такий, що описується оператором, який не є строго самоспряженим (ермітовим), але чиї властивості дозволяють аналогічне математичне трактування, наприклад, у теорії розсіювання або для певних класів диференціальних рівнянь.