квазірозшарування

1. У математиці, зокрема в алгебричній геометрії та теорії диференційних рівнянь — структура на многовиді, що є ослабленим аналогом розшарування, де локальна тривіальність (ізоморфність прямому добутку) замінюється на локальну гомеоморфність або локальну еквівалентність певному стандартному об’єкту, що дозволяє включати випадки з особливостями або нелокально тривіальною поведінкою.

2. У фізиці, зокрема в теорії поля та фізиці конденсованих середовищ — узагальнена або ефективна структура, що наближено або в середньому поводиться як розшарування, але може не мати строгої локальної тривіальності на мікроскопічному рівні, виникаючи внаслідок спонтанного порушення симетрії або як корисна математична модель.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |