квазіприродність

[kʋɑziprɪrodnistʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Властивість об’єкта, явища або процесу, що має ознаки, подібні до природних, але створена, відтворена чи суттєво змінена внаслідок цілеспрямованої діяльності людини.

  2. У філософії та соціогуманітарних науках — стан середовища, соціальних інституцій або явищ, що походять від суспільства, але набули об’єктивності, самостійності та примусового характеру, аналогічного до законів природи.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квазіприродність, р. квазіприродності, д. квазіприродності, з. квазіприродність, о. квазіприродністю, м. квазіприродності, к. квазіприродносте

Більше записів