1. (мат.) Такий, що має властивості, близькі до властивостей простих чисел, але не є простим у класичному розумінні; наприклад, псевдопросте число або інший об’єкт, що імітує простоту за певними критеріями.
2. (загальне) Умовно простий, нібито простий; такий, що лише за деякими ознаками або в певному обмеженому контексті може розглядатися як простий, не є справді простим.