Квазіпотреба — термін, що позначає штучну, нав’язану або умовну потребу, яка не є життєво необхідною для людини, а формується під впливом зовнішніх факторів (наприклад, реклами, моди, соціального тиску).
Квазіпотреба — у психології (за К. Левином) — гіпотетичний динамічний стан, що виникає при виникненні деякого наміру і виступає як фактор, що спрямовує та організує пізнавальні процеси, увагу та поведінку людини для досягнення мети.