квазіпотенціальність

1. У фізиці елементарних частинок — властивість потенціалу взаємодії між кварками, який залежить не лише від відстані, але й від швидкості частинок, що описується в рамках нерелятивістських моделей (наприклад, моделі КХД).

2. У квантовій механіці та теорії поля — властивість ефективного потенціалу, що виникає при наближеному описі системи з багатьма ступенями свободи та має особливості, відмінні від класичного потенціалу.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |