Значення
-
У математиці, зокрема в геометрії: властивість прямих або площин бути майже паралельними, тобто такими, що не перетинаються на практично доступній для спостереження відстані, або паралельними з певним наближенням у заданих умовах.
-
У техніці та інженерії: принцип розташування елементів, деталей або систем, при якому їхні осі або напрямки є не строго, а лише приблизно паралельними, часто з мінімальним допустимим відхиленням.
-
У переносному сенсі: формальна або зовнішня подібність у розвитку, функціонуванні або взаємодії процесів, явищ або інституцій, що насправді не є істинно паралельними та незалежними, а мають приховані зв’язки або суттєві відмінності.
Правопис та відмінювання
н. квазіпаралельність, р. квазіпаралельності, д. квазіпаралельності, з. квазіпаралельність, о. квазіпаралельністю, м. квазіпаралельності, к. квазіпаралельносте