квазіортогональний
[kʋɑziortoɦonɑlʲnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
(у математиці, теорії сигналів) такий, що має властивості, близькі до ортогональності, але не зовсім їй відповідає; умовно ортогональний, наприклад, про набір функцій або сигналів, які мають дуже малий, але не нульовий взаємний кореляційний зв’язок.
-
(у техніці, програмуванні) такий, що стосується взаємодії або залежності між компонентами системи, які є майже незалежними (ортогональними), але не повністю, що дозволяє спрощувати аналіз та проектування.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазіортогональний, р. квазіортогонального, д. квазіортогональному, з. квазіортогонального, о. квазіортогональним, м. квазіортогональнім