1. (у математиці, фізиці) Властивість об’єкта або системи, яка за певних умов або в певному наближенні може розглядатися як однорідна, тобто має однакові характеристики в усіх точках, хоча в дійсності є неоднорідною.
2. (у техніці, матеріалознавстві) Стан матеріалу, структури або середовища, що є майже однорідним, де неоднорідності настільки малі або поширені, що ними можна знехтувати для конкретних розрахунків чи аналізу.
3. (у соціології, економіці) Умовна, видима однорідність групи, суспільства чи ринку, яка при детальному вивченні виявляє суттєві внутрішні відмінності та неоднорідність.