Значення
-
(у математиці, фізиці) Властивість об’єкта або системи, яка за певних умов або в певному наближенні може розглядатися як однорідна, тобто має однакові характеристики в усіх точках, хоча в дійсності є неоднорідною.
-
(у техніці, матеріалознавстві) Стан матеріалу, структури або середовища, що є майже однорідним, де неоднорідності настільки малі або поширені, що ними можна знехтувати для конкретних розрахунків чи аналізу.
-
(у соціології, економіці) Умовна, видима однорідність групи, суспільства чи ринку, яка при детальному вивченні виявляє суттєві внутрішні відмінності та неоднорідність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазіоднорідність, р. квазіоднорідності, д. квазіоднорідності, з. квазіоднорідність, о. квазіоднорідністю, м. квазіоднорідності, к. квазіоднорідносте