1. Такий, що формально відповідає певним нормам, стандартам або вимогам, але за своєю суттю, змістом або якістю не є повноцінно нормованим; умовно нормований.
2. У математиці (зокрема, у функціональному аналізі): такий, що визначений на векторному просторі з квазінормою — функцією, що володіє властивостями норми, за винятком аксіоми однорідності в повному обсязі.