квазінормованість

Значення

1. Властивість або стан, що лише частково, формально або зовні відповідає встановленим нормам, стандартам або правилам, не відповідаючи їм повністю або за суттю.

2. У математиці (функціональному аналізі): властивість функціонала або простору, що задовольняє всім аксіомам норми, крім однієї — умови, що ненульовий вектор має додатну довжину (тобто ‖𝑥‖ > 0, якщо 𝑥 ≠ 0). У квазінормованому просторі ненульовий вектор може мати нульову “довжину” (квазінорму).

Правопис та відмінювання