1. Математичний об’єкт, який локально має структуру афінного многовиду, але глобально може не бути відокремлюваним або гаусдорфовим; узагальнення поняття алгебричного многовиду, що допускає існування особливостей та незвідних компонент.
2. У алгебричній геометрії — схема, яка локально ізоморфна афінній схемі та має скінченний тип над полем; центральний об’єкт вивчення в сучасній теорії, що поєднує властивості многовидів і більш загальних схем.