квазілокальний

1. (у математиці, зокрема в теорії кілець та модулів) Такий, що має властивості, подібні до локальних, але не є строго локальним у класичному розумінні; наприклад, кільце, в якому будь-який максимальний ідеал є локальним.

2. (у фізиці, зокрема в квантовій теорії поля) Такий, що описує взаємодії або оператори, які не є строго локальними (точковими) у просторі-часі, але діють у обмеженій, хоча й не нескінченно малій, області.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |