1. (у математиці, зокрема в теорії диференціальних рівнянь) Властивість рівняння або системи рівнянь, які є лінійними відносно старших похідних шуканої функції, але можуть містити нелінійні вирази відносно самої функції або її похідних нижчого порядку.
2. (у фізиці, техніці) Наближена, умовна лінійність; властивість системи або процесу, поведінка якого лише в певних умовах або з певним ступенем точності може розглядатися як лінійна.