1. Математичний метод або процес наближеного зведення нелінійного рівняння, системи рівнянь або оператора до лінійного вигляду шляхом певних перетворень або припущень, що дозволяє використовувати методи лінійного аналізу.
2. У техніці та теорії керування — процедура заміни нелінійної динамічної моделі об’єкта або процесу наближеною лінійною моделлю в околиці певної точки (наприклад, робочої точки) для спрощення аналізу та синтезу систем регулювання.