квазіконтракт

Значення

1. У цивільному праві — зобов’язання, що виникає не з договору, а на підставі односторонньої дії особи (наприклад, ведення чужих справ без доручення) або іншої події, за наявності умов, передбачених законом, і яке породжує наслідки, подібні до договірних.

2. У римському праві — форма договору (вербального контракту), що укладався шляхом застосування певних формальних слів (stipulatio) і визнавався претором для захисту певних зобов’язань, які не підпадали під інші види контрактів.

Правопис та відмінювання