1. (у математиці, зокрема в комплексному аналізі та геометричній теорії функцій) Такий, що зберігає орієнтацію та здійснює квазіконформне відображення, тобто відображення, яке обмежено спотворює локальну геометрію (зокрема кола переводить у криві, близькі до еліпсів з обмеженим ексцентриситетом).
2. (у фізиці та прикладних науках) Майже конформний; такий, що має властивості, близькі до конформних (зокрема, зберігає кути між кривими з деяким обмеженим спотворенням).