1. (у математиці, зокрема в топології та алгебричній геометрії) такий, що будь-яке відкрите покриття топологічного простору містить скінченне підпокриття; властивість, аналогічна компактності, але без вимоги, щоб простір був відокремленим (хаусдорфовим).
2. (у функціональному аналізі) такий, що є границею (у певному сенсі) компактних операторів або об’єктів.