квазікомпактний
[kʋɑzikompɑktnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
(у математиці, зокрема в топології та алгебричній геометрії) такий, що будь-яке відкрите покриття топологічного простору містить скінченне підпокриття; властивість, аналогічна компактності, але без вимоги, щоб простір був відокремленим (хаусдорфовим).
-
(у функціональному аналізі) такий, що є границею (у певному сенсі) компактних операторів або об’єктів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазікомпактний, р. квазікомпактного, д. квазікомпактному, з. квазікомпактного, о. квазікомпактним, м. квазікомпактнім