квазікільце

[kʋɑzikilʲt͡sɛ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Алгебрична структура, подібна до кільця, але без вимоги існування мультиплікативної одиниці (нейтрального елемента щодо множення).

  2. У математиці — множина з двома бінарними операціями (додаванням і множенням), яка є абелевою групою за додаванням, а множення асоціативне та дистрибутивне відносно додавання, але може не мати одиниці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квазікільце, р. квазікільця, д. квазікільцю, з. квазікільце, о. квазікільцем, м. квазікільці, к. квазікільце

Більше записів