1. У математиці, зокрема в теорії динамічних систем та ергодичній теорії — властивість певних систем, що демонструють усереднену гіперболічність (хаотичну поведінку) навіть за наявності негіперболічних елементів (наприклад, точок, де траєкторії не розходяться), тобто є “майже гіперболічною”.
2. У фізиці та механіці — властивість складних систем або процесів, динаміка яких може бути апроксимована гіперболічною моделлю лише певним чином, з обмеженнями або в усередненому сенсі.