квазіфокусованість

[kʋɑzifokusoʋɑnistʲ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Квазіфокусованість — властивість певних систем, процесів або станів, яка характеризується неповною, частковою або умовною зосередженістю на об’єкті, цілі або задачі, що наближається до фокусованості, але не є цілковитою або стійкою.

  2. У фізиці та техніці квазіфокусованість — стан променя, пучка частинок або хвилі, коли вони зберігають обмежену, але не ідеальну збіжність, тобто мають певний рівень концентрації енергії або інтенсивності в просторі, але не сходяться в чіткій фокальній точці.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квазіфокусованість, р. квазіфокусованості, д. квазіфокусованості, з. квазіфокусованість, о. квазіфокусованістю, м. квазіфокусованості, к. квазіфокусованосте

Більше записів