Квазіфокусованість — властивість певних систем, процесів або станів, яка характеризується неповною, частковою або умовною зосередженістю на об’єкті, цілі або задачі, що наближається до фокусованості, але не є цілковитою або стійкою.
У фізиці та техніці квазіфокусованість — стан променя, пучка частинок або хвилі, коли вони зберігають обмежену, але не ідеальну збіжність, тобто мають певний рівень концентрації енергії або інтенсивності в просторі, але не сходяться в чіткій фокальній точці.