квазіелектронний

1. (фіз.) Пов’язаний з квазіелектронами — квазічастинками, що описують колективну поведінку електронів у твердому тілі (наприклад, у напівпровіднику або металі) та мають ефективну масу, відмінну від маси вільного електрона.

2. (тех.) Стосунний до пристроїв або систем, що функціонують за принципом, аналогічним електронним, але реалізованих на іншій фізичній основі (наприклад, оптичній, акустичній).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикметник () |