Значення
-
Властивість фізичних систем (наприклад, кристалів, тонких плівок, поверхневих шарів), у яких рух частинок (електронів, фононів тощо) практично вільний лише у двох просторових напрямках, тоді як у третьому він різко обмежений, що призводить до специфічних властивостей, відмінних від об’ємних тривимірних матеріалів.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазідвовимірність, р. квазідвовимірності, д. квазідвовимірності, з. квазідвовимірність, о. квазідвовимірністю, м. квазідвовимірності, к. квазідвовимірносте