квазідосконалий
[kʋɑzidoskonɑlɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
-
(у математиці, зокрема теорії чисел) Такий, що дорівнює сумі всіх своїх власних дільників (тобто дільників, за винятком самого числа).
-
(у граматиці) Про дієслівну форму: така, що виражає дію, завершену в минулому, але наслідки якої актуальні для теперішнього моменту; аналогічна перфекту в інших мовах.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. квазідосконалий, р. квазідосконалого, д. квазідосконалому, з. квазідосконалого, о. квазідосконалим, м. квазідосконалім