квазідосконалість

Значення

1. У філософії та теології — стан або властивість буття, що лише за певними ознаками наближається до абсолютної досконалості, але не є такою по суті; умовна, неповна досконалість.

2. У математиці (теорія чисел) — властивість натурального числа, яке дорівнює сумі всіх своїх власних дільників (включаючи 1), але не враховуючи самого себе; число, для якого виконується умова σ(n) = 2n + 1, де σ(n) — сума всіх дільників числа n.

Правопис та відмінювання