квазідільник

[kʋɑzidilʲnɪk] Іменник

Буква:К

Значення

  1. Квазідільник — у математиці, зокрема в теорії чисел та алгебрі, елемент кільця (наприклад, цілих чисел), який ділить добуток інших елементів, але не ділить жоден з множників окремо; формальний дільник, що не є дільником у класичному розумінні.

  2. Квазідільник — у лінгвістиці, слово або словосполучення, що функціонально наближується до справжнього дієслівного дієприслівника, але утворене від інших частин мови або має іншу синтаксичну поведінку.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. квазідільник, р. квазідільника, д. квазідільникові, з. квазідільник, о. квазідільником, м. квазідільникові, к. квазідільнику

Більше записів