Квазідіатоніка — музичний термін, що позначає принцип організації звуковисотного матеріалу, за якого музична тканина є переважно діатонічною, але містить окремі, обмежено вживані хроматичні звуки або мікрохроматичні елементи, що не порушують загального діатонічного характеру.
У ширшому сенсі — композиційна техніка або стильова ознака, що поєднує основи діатонічної ладової системи з вибірковим, “квазі”- (нібито) хроматичним ускладненням, часто з метою створення модального колориту або поліфонічної густоти.